Ти не повіриш miwzua.com

дійсний життєвий драйв

   

wzooks fb
Моренко О.О.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ШКОЛЯРІВ.

   
   

Світ, що нас оточує, змінюється кожну мить. Навколишнє різноманіття уособлює хаос, який утворюється з об’єктів. Ми вивчаємо об’єкти, а тому досліджуємо навколишній світ з метою досягнення ідеального стану речей, але з роками ми розуміємо: "Хаос –   і є та гармонія, що відтворюється в нашій свідомості". Тому вся наша позитивна діяльність спрямована на  здобуття знань, що допоможуть опанувати "хаос" і перетворити його в зручне власне навколишнє оточення шляхом постійних експериментів з моделями тих об’єктів, на які спрямоване наше дослідження.

На мою думку головна мета освіти на сьогодні – це задача навчити людей переносити набуті знання в нові модельні ситуації на прикладах проектної діяльності, сформувати уяву про шляхи пошуку оптимальних рішень; набути практично-значущих вмінь робити логічні висновки з отриманої корисної інформації під час виконання детального аналізу проекту за допомогою раніше отриманих знань.

В сучасних дослідженнях більше уваги приділяється не процесу навчання особистості учня як послідовності тих або інших дій, а методам організації роботи на заняттях. Це напрям досліджень добре узгоджується із загальною зміною парадигми освіти. Річ у тому, що за останні декілька років  постійно і швидко ростуть кількісні показники потоку інформації, який повинен обробляти кожна людина протягом життя. Зокрема це виявляється в тому, що в корені змінюється навіть методика виконання простих операцій, і тим більше основи наукових знань.

Таке явище, назване інформаційним вибухом, приводить до того, що практично неможливо передбачити напрям подальшого розвитку в сучасному виробництві і спланувати зміст навчання на достатньо довгий термін. Виходом з такої ситуації є підготовка не тільки і не стільки досвідчену людину, скільки людину розвинену, здатну швидко орієнтуватися в потоці інформації, знаходити і виділяти в ньому потрібне, швидко і точно ухвалювати рішення. Основу цих методів складають особливості розвитку і функціонування пам'яті і інтелекту: навчання ефективніше, коли воно є не метою, а засобом досягнення чого або, відбувається в комфортній психологічній обстановці, коли учбовий матеріал повторюється і аналізується під час нової діяльності.

Вміння і досвід сучасного учителя полягає насамперед в тому, щоб організувати навчальну діяльність своїх учнів саме в цьому напрямку. Я буду висвітлювати своє бачення проблеми та шляхів її розв’язання з позицій математики, інформатики та технологій, бо це мені ближче за фахом.  Але це не означає, що для розкриття творчої особистості людини через інші навчальні предмети місця не залишається.

Далі на вас чекають приклади глибокої інтеграції різних предметів. Так, наприклад, інформація, алгоритм, модель, комп`ютер – одні з основних складових сучасної інформатики. Актуальність математичного моделювання нам пропонує саме життя. Нас оточує стільки математичних моделей, які гармонійно поєднуються між собою в навколишньому різноманітті та утворюють наш життєвий простір.

Час плине, наука не стоїть на місці а всебічно розвивається. Постійне зростання інформаційних потоків, інтенсивності інформаційних процесів приводить як до позитивних результатів (прогресу людства), так і до негативних (зниження рівня сприйняття, ослаблення логічного міркування, значне зниження швидкості розвитку наукової думки). Як вирішити цю складну сучасну проблему? Як зробити так, щоб людина почувала себе комфортно в житті? Як навчити її цьому?

Існують різні шляхи здобуття знань. Найпродуктивніші та результативніші є методи, що спираються на органічну співпрацю учителя та його учнів.

Оскільки при традиційному навчанні учитель, який працює з класом (групою), орієнтується в основному на середні показники, він не може забезпечити достатню підтримку всім учням, які мають в цьому потребу. Вже всім відомо, що навчати потрібно кожного, але навчити можна лише тих, хто вивчає. Тому, частину навчання, я маю на увазі самоосвіту, учні в змозі узяти на себе самі, але при деяких умовах.  Лише якщо вони працюватимуть в невеликих групах, там де кожен відповідає за результат навчання і допомагає іншим досягти учбових цілей та при умові постійного та системного спілкуватися з своїми наставниками, батьками з питань самоосвіти. Ось так і формується творча особистість.

Найбільш поширено наступні технології, що реалізують цей метод.

"Дослідницька робота учнів в групах".

У цьому варіанті акцент робиться на самостійну діяльність учнів. Вони працюють або індивідуально, або в групах до 5-6 чоловік. При цьому кожен вибирає підтему загальної теми роботи класу. У малих групах ця підтема розбивається на фрагменти для кожного окремого учня.

Для досягнення загальної мети кожен повинен зробити свій внесок до здійснення загального завдання. Можливість ознайомитися з роботою кожного учня дають дискусії і обговорення в групах.

Загальною межею всіх варіантів методу навчання в співпраці є те, що пізнавальна діяльність кожного стає складовою частиною загального успіху, досягнення деякої мети. Досягнуті успіхи по-перше вбирають в себе досягнення всього колективу, а по-друге дозволяють всім добитися нових успіхів на наступному витку діяльності.

При цьому украй важливого значення набуває мотивація учнів до навчання. Недостатньо сформувати групу і дати їй завдання. Потрібно щоб кожен захотів вчитися, брати участь в загальній роботі, інакше успіх стає сумнівним.

"Навчання в команді" (Student Team Learning).

Цей варіант був розроблений в Університеті Джона Гопкінса і є базовим для більшості всіх останніх. Основними поняттями цього методу є поняття групових цілей і групового успіху.

Успіх (досягнення цілей) може бути досягнутий тільки в результаті самостійної роботи кожного учня у взаємодії з рештою членів групи.

Основна мета - пізнати щось разом, причому необхідно, щоб кожен учасник команди оволодів необхідними знаннями, сформував необхідні навики, і вся команда повинна знати досягнення кожного учня.

Метод використовує три основні принципи:

  • Принцип "групової нагороди" - команда отримує одну оцінку або нагороду. Для цього потрібно виконати одне завдання, причому планка успіху у кожної групи своя і вони не змагаються.
  • Принцип індивідуальної відповідальності кожного - успіх групи залежить від успіхів кожного її члена. Це стимулює учнів приходити на допомогу кожному членові команди.
  • Принцип рівних можливостей - кожен учень приносить групі бали, покращуючи свої власні результати, досягнуті раніше. Це дає рівні можливості всім членам команди.

У цього методу є декілька різновидів по вживаних способах організації діяльності, оцінці і демонстрації результатів.

"Вчимося разом" (Learning Together).

Метод розроблений в 1987 році в університеті штату Мінесотта.

Клас розбивається на різнорідні (по рівню навченої) групи в 3-5 чоловік. Кожна група отримує підзавдання однієї теми, над якою працює весь клас в цілому. В результаті спільної роботи груп досягається засвоєння всього матеріалу.

Група отримує нагороди залежно від досягнень кожного учня. Роль учитель полягає в тому, що він повинен приділяти особливу увагу підбору груп і розробці для них індивідуальних завдань.

Ролі усередині групи учні визначають самі:

  • відстеження правильності виконання завдань,
  • моніторинг активності,
  • рівень культури спілкування усередині групи.

Таким чином, кожен виконує два завдання - академічну і соціально-психологічну. Вчитель контролює не тільки академічну успішність, але і характер спілкування між собою, спосіб надання необхідної допомоги один одному.

"Пила" (Jigsaw).

Учні організовуються в групи по п’ять-шість чоловік для роботи з учбовим матеріалом, розбитим на фрагменти. Кожен член групи знаходить матеріал по своїй частині. Що потім навчаються з різних груп, працюють з одного питання, зустрічаються і обмінюються інформацією як експерти з даного питання. Повернувшись в свої групи, вони навчають «своїх» отриманим навикам. Ті, у свою чергу, навчають своїм частинам (як зубці однієї пили). Єдиний шлях виконати завдання - уважно слухати партнерів по команді і працювати самому.

Звітує по всій темі як кожен окремо, так і вся команда в цілому. На завершальному етапі вчитель може попросити будь-якого учня відповісти на будь-яке питання по темі.

Пізніша (1986 р.) модифікація цього методу передбачає вже не абсолютно роздільну роботу, а докладнішу розробку кожним однієї з частин загального завдання - до рівня експерта. Експерти з різних питань зустрічаються, обговорюють та поєднують свої дослідження, обґрунтовують необхідність вивчання своєї теми. Після закінчення циклу усі проходять контрольний зріз, який і оцінюється. Нагороджується команда, що набрала більше всього балів.

Можна констатувати такий факт - технології навчання існують та активно поширюються. Вибір тієї або іншої технології залежить лише від вмінь та бажань самого учителя. На чому зупинити свій вибір?

Розгляну ще одну з сучасних освітянських технологій, наведу приклади застосування.

Метод проектів. Науковий погляд.

Метод проектів щільно примикає до методів навчання в співпраці і багато в чому схожий на них. Він має свою достатньо тривалу історію - розробки з його використанням почали проводити в 20-х роках в Америці. Тоді він називався ще методом проблем. Були такі розробки і в нашій країні, але в 30-х роках вони були заборонені.

Розробники методу, Дж.Дьюи і В.Х.Киллпатрік, пропонували будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учнів, погоджуючи діяльність з особистими інтересами учня. Для цього потрібно було показати таким, що вчиться їх власну зацікавленість в новому знанні, яке може стати в нагоді в реальному житті.

Для цього вони запропонували використовувати знайому і значущу проблему з реального життя, для вирішення якої потрібно було прикласти і вже наявні знання і нові, які тільки належало отримати.

При цьому вчитель не надає самі знання, а тільки пропонує напрями пошуку, підказує джерела інформації. В результаті учні винні самі вирішити проблему, застосувавши знання з різних областей, отримати реальний і відчутний результат.

Таким чином, в основу методу проектів покладена сама суть поняття проект - його спрямованість на практичний результат, цілком відчутний і застосовний в реальній діяльності. Для досягнення такого результату необхідно навчити дітей самостійно мислити, визначати і знаходити проблеми і методи їх рішення, прогнозувати результати і визначати можливі наслідки варіантів рішення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Для застосування методу проектів необхідне виконання декількох вимог:

üпрактична, теоретична, пізнавальна значущість результатів;

üнаявність значущої в творчому плані проблеми або завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення;

üсамостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

üструктуризація змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних результатів);

üвикористання дослідницьких методів, що припускають певну послідовність дій:

-       визначення проблеми, завдань дослідження і тих наслідків, що випливають з неї;

-       висунення гіпотези їх рішення;

-       обговорення методів дослідження;

-       обговорення способів оформлення кінцевих результатів;

-       збирання, систематизація і аналіз отриманих даних;

-       висновки, висунення нових проблем дослідження;

-       підведення підсумків, оформлення результатів, їх демонстрація.

Існує декілька підстав для класифікації учбових проектів:

1. За домінуючою в проекті діяльністю:

а)     дослідницькі;

б)    творчі;

в)     ролеві, ігрові;

г)     ознайомлювально-інформаційних;

д)    практично-орієнтовані.

2. За предметно-змістовною областю:

а)     монопроекти;

б)    міжпредметні.

3. За характером координації проекту:

а)     з відкритою, явною координацією;

б)    з прихованою координацією.

4. За характером контактів:

а)     внутрішні або регіональні;

б)    міжнародні.

5. За кількістю учасників проекту:

а)     особисті;

б)    парні;

в)     групові.

6. За тривалістю проекту:

а)     короткострокові;

б)    середньої тривалості;

в)     довгостроковими.

Метод проектів активно впроваджується в даний час при організації навчання різних предметів, але найчастіше його застосовують на уроках інформаційних технологій.

В нашій школі, як і в будь-якому навчальному закладі країни, приділяють серйозну увагу до організації диференціального та гуманного підходу до учнів. Для кожного допитливого школяра створені умови опанування загальними принципами розв'язування проблемних задач певного типу, розвитку теоретичного мислення, а також творчо-особистісного рівня здійснення практичних видів діяльності.

Учні набувають певних опорних знань в процесі навчальної діяльності, які дозволяють реалізувати його здібності під пильним наглядом фахівців. Вчителі враховують психологічні умови сприйняття учнем матеріалу, щоб уникнути перенавантаження і не відштовхнути дитину від навчання.

Інформатика відноситься до одного із тих предметів, у яких диференціація навчання реалізується найбільш природним чином. Цьому сприяє сам характер інформатики як науки і сукупності інформаційних технологій, щодозволяє наглядно продемонструвати можливості творчих здібностей учня, який повинен:

  • аналізувати зміст навчального матеріалу,
  • виділяти в ньому вихідне загальне відношення,
  • знаходити його прояви в часткових відношеннях,
  • фіксувати виділене вихідне загальне відношення в знаковій формі,
  • розкривати закономірний зв'язок вихідного відношення з його різними проявами, одержуючи змістовне узагальнення потрібного предмета.

Під час організації індивідуального підходу до навчання вчителями школи враховуються такі особливості учнів, як: рівень засвоєння необхідних знань і вмінь, здібності й інтерес до вивчення інформатики, когнітивний стиль навчання.

Усе це допомагає визначити майбутні професіональні здібності наших вихованців, серед яких можна буде знайти: користувачів, системних аналітиків, програмістів, конструкторів.

Тому мета вивчення курсу інформатики в старших класах насамперед пов'язана з необхідністю підготовки учнів до подальшої практичної діяльності. Орієнтуючись на перспективу, можна сформулювати дану мету більш широко - підготовка сьогоднішніх школярів до життя в інформаційному суспільстві.

В нашій школі нами вже реалізовані різні форми профільного навчання:

  • «Інформатика для математиків» - для учнів, що займаються в математичних класах, містить питання розробки і реалізації на комп'ютері різних чисельних методів, моделювання різних процесів і явищ, зображення геометричних тіл, їх перетинів, рух тіл і фігур тощо.
  • «Інформатика для філологів» - аналіз і генерація текстів, робота з різними словниками тощо.
  • «Інформатика для біологів» - розробка і використання готових класифікаторів, моделювання поведінки різних істот і їх груп у різних умовах тощо.
  • «Інформатика для економістів» - аналіз діяльності підприємства, розробка і випробування моделі, інформаційні системи і бази даних.

Основне завдання курсів подібного типу - розвиток наукових уявлень, формування наукового світогляду, збагачення навчання основ інших фундаментальних наук методами наукового пізнання, які були розвинуті інформатикою (моделювання, формалізація і ін.).

Учні цих профільних класів дійсно реалізують науковий підхід до отримання знань і щодо їх використання. Про це свідчить кожен рік високий рейтинг нашого навчального закладу як призерами предметних олімпіад різного рівня, так і кількістю та якістю наших випускників, що відмінно навчаються у вищих навчальних закладах нашого міста, нашої країни.

Актуальність знань, вмінь, навичок, які учні здобувають під час вивчення цього курсу, постійно ілюструються і підкріплюються прикладами з різних шкільних дисциплін, а також використовуються під час їх вивчення, а саме -  розробка, написання і оформлення творів, рефератів, курсових проектів, тощо. Все це стало повсякденною працею сучасного школяра.

Це приклади того, як відбувається справжня інтеграція навчальних предметів, процес наближення і зв'язку наук, який проходить поряд з процесами їх індивідуалізації та диференціації.

Нагадаю, що диференціація навчання - це засіб індивідуалізації за умов класно-урочної системи, коли учні класу діляться на динамічні однотипові групи, в яких після пояснення навчального матеріалу школярі працюють у доступному для них темпі навчання за відповідними завданнями.

Індивідуалізація навчання передбачає всебічну доступність і результативність навчання для всіх учнів і для кожного з них окремо.

Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різносторонні навчальні інтереси учнів, а з іншого - різноманітні потреби суспільства. Отже, диференціація виконує наступні функції: служить розкриттю індивідуальності учнів, зміцненню і подальшому розвитку суспільства.

Не так легко розвинути в собі рідкісне відчуття аудиторії, стати справжнім актором, що виступає на театральній сцені і чудово відчуває реакцію залу для глядачів, мати постійний контакт із учнями. На практиці мною доведено, що можна навчитися отримувати повне задоволення від свого натхнення. Тому особливо відзначу роль вивчення і використання інформатики в навчальних планах і програмах класів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Саме тут я можу підказати учневі, як можна досягти своєї мети. Саме так реалізувався мій творчий потенціал у вигляді власного освітянського проекту - «Дитина та її інформаційний Всесвіт».

Нові поняття і методи, якими насичений курс інформатики, істотно розширюють традиційні межі шкільного математико-природничого інструментарію, формують нові прикладні знання, вміння і навички, що підводять допитливих учнів до розуміння фундаментальних методів сучасної науки та їх застосувань на практиці.

Інформатика і сучасна математика - це предмети, у яких більшість навчального часу відводиться на розв'язування задач. Головна мета учителя - це навчити своїх учнів такого підходу до задачі, при якому задача виступає як об'єкт ретельного вивчення, а її розв'язування — як об'єкт конструювання і винаходу.

Сучасні старшокласники потребують в навчальному процесі чіткішого виділення етапів повного розв'язування практичної задачі з використанням комп'ютера від її постановки до аналізу здобутих результатів. Вони є ініціаторами розробки власних шаблонів, моделей розв`язку задач, що належать до предметних галузей знань - математики, фізики, хімії, біології, історії і ін. Буває так, що окремі технічні питання учні можуть знати краще, ніж учитель, тобто відбувається взаємний обмін знаннями учня і вчителя.

Цього не потрібно цуратись! Суттєво змінюється роль учителя в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів і навчальним процесом узагалі, оскільки в умовах інтенсифікації навчання і активізації навчально-пізнавальної діяльності частіше виникають проблемні ситуації і питання, розв'язання яких потребує втручання й участі вчителя, як співавтора з учнем.

Комп'ютер на уроках інформатики є і об'єктом навчання, і одночасно засобом навчально-пізнавальної діяльності, і інструментом для вирішення навчальних задач.

Передумовою такого явища стало те, що величини, якими користуються учні в процесі розв`язування задач, набувають нового смислового поняття. Величина виявляється носієм не єдиного значення, а сукупності особливим чином організованих значень, що сприймаються як єдине ціле. Так величиною може бути число, текст, графік, малюнок, звук, тощо. Все це потребує нового рівня абстрагування, зростає роль організації самостійної роботи учнів.

Наведу декілька положень мого власного проекту, що практично реалізовано у рамках школи за період з 1999 по сучасний час (проект розвивається та продовжує виконуватись).

НАЗВА ПРОЕКТУ - «Дитина та її інформаційний Всесвіт»

Головна мета проекту:

  • Пошук та розвиток творчої особистості кожного школяра шляхом професійної і продуктивної роботи педагогічного колективу по впровадженню системи різнорівневого навчання учнів з використанням нових інформаційних технологій при викладанні інтегрованих курсів з усіх учбових дисциплін у профільних класах.

Проект передбачає:

  • Створення, поповнення та розвиток матеріально-технічної бази школи для надання учням якісних знань, вмінь та навичок, необхідних кожній грамотній і вихованій людині.
  • Розробку та впровадження інтегрованих курсів з усіх учбових предметів, розробку програмних педагогічних засобів навчання, використання НІТН в учбовому процесі та адміністративній роботі школи.
  • Створення умов для дослідницької та наукової роботи обдарованих дітей в різних галузях в умовах профільного навчання, видання відповідних методичних посібників.
  • Вдосконалення учбового процесу, його гуманізації, поетапного переходу до викладання учбових дисциплін на більш високому, сучасному рівні.
  • Поширення методичного досвіду творчої групи учителів з провідних спеціалістів школи, обмін досвідом.

Основні етапи реалізації проекту:

  • Створена, поповнена і розвинута матеріально-технічна та відповідна методична бази закладу.
  • Створена інфраструктура різнорівневого та  профільного навчання закладу.
  • Відбулася інформатизація та інтеграція навчання.
  • Зроблені певні кроки по інформатизації керування закладу.
  • Налагоджені схеми підготовки професійних кадрів, обміну досвідом.

Очікувані результати:

  • Здобуття досвіду в створенні проектів учнями класу.
  • В процесі практичної діяльності учні розширюють і поглиблюють свої теоретичні уявлення (збагачуються теоретичними знаннями).
  • Формування в учнів позитивних рис характеру (доброзичливості, толерантності, колективізму, активності, працьовитості тощо).
  • Формування досвіду творчої, самостійної дослідницької діяльності «від теорії до отримання готового продукту».
  • Проект має реалістичний характер, що орієнтований на ресурси школи.

Під час реалізації даного проекту мною було запропоновано і вдало впроваджено в навчальний процес оптимальне застосування інтернет ресурсів для всебічного розвитку відносин між учнями, їх батьками та викладачами школи.

Так, на першому кроці становлення проекту школа спромоглась створити умови для підвищення математичної та інформаційної освіти учнів, колектив зміг зацікавити учнів та їх батьків, а згодом значним підвищенням рівня освіти була доведена правдивість наших дій. Школа, усі учні, мешканці мікрорайону отримали можливість працювати з інтернет ресурсами не тільки під час уроків, але і в позаурочний час. Це дуже сприяло поширенню сучасних технологій в родинному середовищі наших школярів. Правильне ставлення до застосування технологій, вмінь та навичок, які було здобуто на уроках, сприяло розвитку освітянських проектів, що були започаткованими і реалізованими нашою школою. 



   

 назад  вгору  далі 

   это быстрый и надежный платный хостинг         bus opp icon growth